Опіка та піклування

Опіка (піклування) — особлива форма державної турботи про дітей, які залишились без піклування батьків, для забезпечення виховання, захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Що означає встановити опіку та піклування над дитиною?

Встановлення опіки (піклування) – це влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в сім’ї громадян, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку та захисту їх прав і інтересів. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування – над дитиною у віці від 14 до 18 років.

Хто може стати опікуном (піклувальником)?

Опікуном (піклувальником) може стати повнолітня дієздатна особа, яка дала на це згоду та має здатність до виховання. Також при цьому враховується згода самої дитини.

В яких випадках над дитиною встановлюється опіка (піклування)?

Опіка (піклування) встановлюються у випадках, коли дитина залишилась сиротою, або ж позбавлена батьківського піклування у зв’язку з тим, що батьки не можуть займатися її вихованням.

Які обов’язки має опікун (піклувальник)?

Опікуни (піклувальники) зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний розвиток. Також вони зобов’язані охороняти особисті немайнові і майнові права та інтереси дитини.

Як стати опікуном (піклувальником)?

Для встановлення опіки (піклування) над дитиною, яка залишилась без батьківського піклування, необхідно звернутися до спеціаліста з питань опіки (піклування) районної/міської служби у справах дітей за місцем вашого проживання. Вам потрібно надати документи, які засвідчують стан вашого здоров’я, відомості про власне житло, матеріальні доходи та інше. Рішення про встановлення опіки (піклування) може прийматися органом опіки та піклування. Також опіка (піклування) може встановлюватися в судовому порядку.

Яку фінансову допомогу на виховання підопічного може отримати опікун (піклувальник)?

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, – 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, – 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.

Коли дитина може залишити сім’ю опікуна (піклувальника)?

Щодо припинення опіки над дитини, то згідно зі ст. 76 ЦК, яка передбачає, що у разі якщо відбулося поновлення в батьківських правах або повернення батьків, які: 1) були визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; 2) відбували покарання у місцях позбавлення волі, перебували під вартою на час слідства, орган, який встановив опіку над підопічним своїм рішенням може передати підопічного зазначеним особам, за умови що це відповідає інтересам підопічного. А отже опіка припиняється в наслідок передачі дитини яка знаходилася під опікою батькам або усиновителям.

Припинення опіки також відбувається у випадку досягнення підопічним вікової межі перебування під опікою – чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього, оскільки припинення опіки є безспірним. Згідно зі статтею 32 ЦК по досягненні 14 років фізична особа стає частково дієздатною і може самостійно вчиняти правочини, для дійсності яких є необхідною лише згода її піклувальника.

Щодо припинення піклування, то за загальним правилом піклування припиняється у разі смерті піклувальника або у разі смерті підопічного. Піклування може припинятися і у разі набрання рішенням суду законної сили або винесення рішення органом опіки та піклування щодо звільнення піклувальника від повноважень, відповідно до ст. 75 ЦК.

Щодо припинення піклування з інших підстав, зазначених у ст. 77 ЦК, то такими підставами припинення піклування є: 1) набуття неповнолітнім підопічним повної цивільної дієздатності, тобто досягнення 18 років (ч. 1 ст. 34 ЦК); 2) у разі реєстрації неповнолітньою особою шлюбу (ч. 2 ст. 23 СК; ч. 2 ст. 34 ЦК); 3) у разі надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (ст. 35 ЦК).

Адміністративна та кримінальна відповідальність за невиконання опікунами, піклувальниками своїх обов’язків

Відповідно до ст. 166 Кримінального кодексу України злісне невиконання опікунами та піклувальниками обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка та піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Статтею 167 Кримінального кодексу України передбачено, що використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному( зайняття житлової площі, використання майна тощо) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Згідно статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення – ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють.